Ричард Харвуд. Чи дійсно померли шість мільйонів?

Як випливає з неспростовних фактів, Гітлер та керівники націонал-соціалістичної Німеччини насправді були не жидофобами, а справжніми сіоністами, що намагалися зібрати жидів до купи то в Палестині, то на Мадагаскарі то десь на Сході Європи. Але на противагу удаваним сіоністам, вони хотіли зробити не плацдарм, звідки б жиди робили свої диверсії проти цивілізованих народів, але зібрати туди жидів, щоб вони жили своєю власною працею, а не спекуляціями, шахрайством та пограбуванням інших народів. Жидівські сіоністи вибачити такого зухвальства націонал-соціалістам, звичайно, не могли. Створився небезпечний прецедент, що загрожував пануванню жидів не лише в Німеччині, але й інших країнах. 3 точки зору світового жида "заразу" треба було задушити в зародку. Згідно з настановами написаних понад 100 років тому "Протоколів старшин сіону", на такі дії треба відповісти війною з "кривдником", або навіть світовою війною. Щоб задушити Німеччину, жиди розв'язали Другу світову війну і створили міф про "голокост". Читаючи зібрані у цій книжці матеріали, приходиш до цілком однозначного висновку: голокост, звичайно, був, але не жидів, а українців в 20-х – 30-х роках та німців під час та після Другої світової війни. I робили цей голокост жиди, і тільки жиди.

Ричард Харвуд. Чи дійсно померли шість мільйонів?